Політика та процедура рецензування
Подані рукописи проходять процедуру «сліпого» (в окремих випадках – «подвійного сліпого») рецензування. Метою рецензування є допомога Редколегії в ухваленні редакційних рішень, а також можливість допомогти автору поліпшити рукопис.
Вибір та призначення рецензента(ів) здійснюється Редколегією або Головним редактором. Рецензенти повинні бути фахівцями у предметній сфері рукопису.
В кожній роботі має висвітлюється актуальність, новизна, доцільність публікації, відповідність отриманих результатів поставленій меті, коректність висновків.
Якщо рекомендація рецензента містить суттєві зауваження, Редколегія може призначити додаткових рецензентів. При рецензуванні Редколегія може вимагати від авторів надання додаткової інформації (зокрема, вихідних даних), якщо така інформація є необхідною для оцінювання наукової значущості рукопису. Ці матеріали зберігаються в таємниці і не використовуються для особистої вигоди.
Редколегія має забезпечити належний контроль якості рецензій та дбати, щоб рецензії були об’єктивними і відповідали стандартам академічної доброчесності. При виникненні будь-яких сумнівів щодо об’єктивності чи якості рецензії Редколегія залучає додаткових рецензентів.
Члени Редколегії можуть подавати власні статті до Збірника. У випадках, коли автор пов’язаний із Збірником, він має бути увільнений від усіх редакційних завдань для написання цієї статті, а інший член Редколегії нестиме відповідальність за нагляд за рецензуванням.
Обов’язки рецензентів.
Рецензенти не повинні мати конфлікту інтересів щодо дослідження, авторів та/або джерел фінансування дослідження. Якщо такі конфлікти існують, рецензенти мають негайно повідомити про них редакцію Збірника.
Якщо рецензент відчуває себе недостатньо кваліфікованим для рецензування дослідження, представленого в рукописі, або знає, що не зможе здійснити рецензування у визначений термін, він повинен негайно повідомити про це редакцію Збірника.
Рецензенти зобов’язані своєчасно надавати у письмовому вигляді компетентні та неупереджені відгуки про наукову значущість і наукову цінність рукопису. Рецензенти повинні подати рецензію протягом 3 тижнів після отримання рукопису або повідомити редколегію про необхідність більшого часу для її підготовки.
Рецензенти оцінюють рукопис, враховуючи його відповідність профілю рубрики Збірника, актуальність досліджуваної теми і застосованих методів, оригінальність і наукову новизну інформації, викладеної в рукописі, стиль викладу і науковий апарат.
Рецензенти мають попередити редколегію Збірника про будь-які обґрунтовані підозри або відомості про можливі порушення етичних стандартів з боку авторів. Рецензенти повинні зазначати відповідні опубліковані роботи, які не були процитовані авторами, і попереджати редколегію Збірника про істотну схожість між рецензованим рукописом і будь-яким іншим рукописом, вже опублікованим або таким, що проходить процедуру розгляду в іншому виданні, якщо їм відомо про таке. Рецензенти також попереджають редколегію Збірника про паралельне подання того самого рукопису до іншого журналу, якщо їм про це відомо.
Рецензії мають бути укладені об’єктивно – особиста критика автора з боку рецензента є недоречною. Рецензенти повинні чітко й аргументовано висловлювати свої думки.
Будь-які рукописи, отримані для рецензування, мають бути розглянуті як конфіденційні документи. Рецензенти не повинні використовувати неопубліковані матеріали, розкриті в представлених рукописах, без письмової згоди авторів. Інформація та ідеї, що містяться в представлених рукописах, зберігаються в таємниці і не використовуються для особистої вигоди.